Цитати Ліни Костенко

Вже за життя Ліна Костенко стала класиком: її твори вивчають у школі, а державні діячі та музичні виконавці часто цитують літератора. Ліні Костенко ще не було 30 років, як вийшли перші збірки її віршів.

* * *

…Бо хто за що, а ми за незалежність.

Отож нам так і важко через те.

* * *

І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…

* * *

Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.

* * *

Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан.

* * *

Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.

* * *

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

* * *

Манія величі – це хвороба.

Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша.

Бо від манії величі станеш іспанським королем,як Поприщін у Гоголя.

А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахаю і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки.

* * *

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

* * *

Жах не в тому, що щось зміниться, – жах у тому, що все може залишитися так само.

* * *

У кожного своя пустеля і свої міражі

* * *

Проблеми ж - як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані - то вже навік.